Проектування житлових, громадських та промислових будівель і споруд

Проектна документація, яку Ви отримуєте в результаті складається з наступних розділів:

1.      Архітектурно-будівельний розділ включає:

• Архітектурний підрозділ, що містить архітектурно-будівельні креслення, із зазначенням точних геометричних параметрів і розмірів будівлі, його конструкцій і їх елементів: фасади, плани поверхів з експлікацією приміщень, плани і експлікації підлог, розрізи, плани розміщення і специфікації перемичок, специфікації елементів заповнення прорізів, архітектурні вузли конструкцій.
• Конструктивний підрозділ містить загальнобудівельні дані і вказівки, конструктивні рішення фундаментів, несучих огороджувальних та внутрішніх конструкцій, елементів перекриттів, несучих конструкцій покрівлі, креслення окремих вузлів і деталей, специфікації виробів і елементів, а також відомості витрати матеріалів.
• Пояснювальна записка, що містить опис архітектурних, конструктивних, інженерних та організаційно-технологічних рішень й рекомендацій, перелік нормативних посилань, вказівки до виконання техніки безпеки, розрахунок класу відповідальності, основні техніко-економічні поазники, а також, при необхідності, спеціальні розділи проектної документації (ОВНС, «Енергоефективність» тощо).

2.      Інженерний розділ включає наступні підрозділи:

• Системи водопостачання та каналізації, що містить схеми проведення систем водопостачання та схеми розводки каналізаційних каналів, специфікації матеріалів і устаткування.
• Системи опалення та вентиляції, що містить схеми розводки опалення та схеми розміщення вентиляційних каналів, специфікації матеріалів і устаткування.
• Системи електропостачання, що містить схеми розводки електромереж, схеми розводки освітлення, схему вводно-розподільного пристрою, схеми систем заземлення, схеми систем рівняння потенціалів, а також специфікації матеріалів і необхідних приладів. Слід зазначити, що інженерний розділ може бути створений за бажанням замовника.

3.      Кошторисна документація включає усі розрахунки, пов’язані з обсягами та вартістю робіт, будівельних матеріалів, супутніх й загальновиробничих витрат, а також необхідного для здійснення процесу будівництва устаткування і підйомно-транспортних засобів.

Виконанню проектної документації може передувати здійснення передпроектних робіт,  які можуть виконуватись для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень.

Наша команда виконує проектні роботи на усіх стадіях та в незалежно від специфіки проектованих будівель і споруд. Кожна стадія має характерні особливості та служить певній меті. Нижче ми навидимо їх короткий опис.

• Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) та техніко-економічний розрахунок (ТЕР) розробляються  на  підставі  вихідних  даних  для  об'єктів виробничого  призначення  та  лінійних  об’єктів  інженерно-транспортної інфраструктури, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта. ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. ТЕО  (ТЕР)  обґрунтовує  основні  проектні  рішення,  потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію  виробництва,  забезпечення  сировиною,  матеріалами,  напівфабри-катами, паливом, електро- та теплоенергією, водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, вартість будівництва та основні техніко-економічні показники. При підготовці ТЕО (ТЕР) повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС) згідно з ДБН А.2.2-1; рекомендовані рішення ТЕО (ТЕР) мають обґрунтовуватися результатами ОВНС; матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою складовою ТЕО (ТЕР). ТЕР виконується у скороченому обсязі порівняно з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання. Склад ТЕО (ТЕР) викладено в додатку В у ДБН А.2.2-3.
• Ескізний проект (ЕП) розробляється на підставі вихідних даних для принципового визначення вимог до містобудівних,  архітектурних,  художніх,  екологічних  та функціональних   рішень,   підтвердження можливості створення об'єкта невиробничого призначення, його  кошторисної вартості, а також можуть виконуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта. Склад ТЕО (ТЕР) викладено в додатку Г у ДБН А.2.2-3.
• Проектна документація на стадії Проект (П) розробляється для визначення  містобудівних, архітектурних, художніх,  екологічних,  технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва. П розробляється на  підставі вихідних даних та схваленої при тристадійному проектуванні попередньої стадії. До складу проектної продукції, що передається замовнику, не входять інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інженерних вишукувань. Ці матеріали зберігаються у проектувальника згідно з вимогами нормативних документів. Склад ТЕО (ТЕР) викладено в додатках Д та Е у ДБН А.2.2-3.
• Робочий проект (РП) розробляється для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів із застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. РП розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і виконання будівельних робі. Склад та зміст розділів РП аналогічний до стадії (П). У випадку капітального ремонту об’єктів, склад РП, що наведено у додатках Д та Е ДБН А.2.2-3, може зменшуватися залежно від технічної та технологічної складності робіт.
• Стадія Робоча документація (Р) розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії. При проектуванні об'єктів з особливо складними конструкціями і технологіями виконання робіт (що обов’язково має бути обґрунтовано в пояснювальній записці проекту) до Р можуть бути включені робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки. Зазначені креслення та  кошторис розробляються на підставі обґрунтування, яке направляється генеральним проектувальником замовнику. Розроблення проектно-конструкторської документації на обладнання і конструкції індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, виконується заводом-виробником на підставі вихідних даних і технічного завдання, розробленого проектувальником.

Слід зазначити, що в більшості випадків деталізовані креслення металевих конструкцій (КМД), технологічних трубопроводів, газоповітропроводів та інших необхідних конструкцій розробляє завод-виробник на підставі креслень проектувальника стадії конструкції металеві (КМ), наданих замовником. Це дозволяє оптимізувати й легко налагодити виробничий процес з метою подальшого прискорення процесу зведення Вашої будівлі або споруди.

Згідно з ДБН А.2.2-3 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» розробка проектно кошторисної документації може мати наступні стадії:

• техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
• техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
• ескізний проект (ЕП);
• проект (П);
• робочий проект (РП);
• робоча документація (Р).

Для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється:

1.      В одну стадію – робочий проект (РП);

2.      У дві стадії – для об'єктів невиробничого призначення – ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури – техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох – робочий проект (РП).

Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

1.      Проект (П);

2.      Робоча документація (Р).

Для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії:

1.      Для об'єктів невиробничого – ЕП або, за відповідним обґрунтуванням, ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури – техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

2.      Проект (П);

3.      Робоча документація (Р).

За відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування. При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.

За необхідності виконання підготовчих робіт замовник може в завданні на проектування передбачати розроблення окремого розділу проектної документації – проект підготовчих робіт. Склад та зміст підготовчих робіт визначається ДБН А.3.1-5.

Виконанню проектної документації може передувати здійснення передпроектних робіт,  які можуть виконуватись для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень.

Для початку здійснення процесу проектування замовником повинні бути надані наступні вихідні дані:

-        Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

-        Технічні умови;

-        Завдання на проектування (згідно додатоку Б, ДБН А.2.2-3);

-        Інші дані, які надаються замовником (згідно додатоку А, ДБН А.2.2-3), в тому числі:

1.      Фрагмент(и) чинної містобудівної документації: генерального плану, детального плану або план зонування території (за наявності останнього), схеми планування району (за наявності).

2.      Вихідні дані та вимоги на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) (у разі необхідності).

3.      Пропозиції та дані про імпортні будівельні конструкції, вироби, обладнання з показниками енергоефективності, якщо це відомо замовнику.

4.      Матеріали інвентаризації, оціночні акти, рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації за будинки та споруди, зелені насадження, які підлягають знесенню (у разі необхідності).

5.      Дані для розроблення рішень з організації будівництва і складання кошторисної документації.

6.      Для об'єктів виробничого призначення додатково подаються такі матеріали:

• Дані технічних завдань на машини та обладнання з тривалим циклом розроблення, конструювання і виготовлення;
• Номенклатура продукції, виробнича програма;
• Технічні характеристики продукції підприємства;
• Відомості  про імпортне та  вітчизняне обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з показниками енергоефективності;
• Необхідні дані щодо виконаних науково-дослідних робіт, пов'язаних зі створенням нових технологічних процесів і обладнання.

7.      При реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні об'єктів будівництва:

• Звіти з висновками про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірювальні креслення, відомості про послідовність перенесення діючих інженерних мереж та комунікацій, дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будинках, спорудах) джерелах забруднення;
• Висновки та матеріали, виконані за результатами обстеження діючих виробництв, конструкцій будинків та споруд;
• Технологічні планування діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;
• Умови на розміщення інвентарних тимчасових будинків і споруд, підйомно-транспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;
• Переліки існуючих будинків, будівель (приміщень) і споруд, підйомно-транспортних засобів підприємства (будинку, будівлі, споруди), які можуть бути використані в процесі виконання будівельних робіт.

Точний перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначається при підписанні договору на виконання відповідних стадій проектування.

Стрімкий розвиток вітчизняної нормативної бази, а також підвищення вимог до показників енергоефективності та екологічності об’єктів проектування й будівництва, все частіше призводять до необхідності обґрунтування заходів, спрямованих на скорочення енергоспоживання та забруднення навколишнього середовища.

В результаті, при проектуванні сучасних будівель і споруд та при реконструкції існуючого будинкового фонду, об’єктів промисловості та житлово-комунального господарства, включаючи термомодернізацію й ремонтні роботи, проектно-кошторисна документація повинна включати додаткові спеціальні розділи, такі як «Енергоефективність» (ЕЕ) та «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС).

Особливо актуальними дані розділи являються при проектуванні будівель та споруд із впровадженням сучасних технологій енергоресурсозбереження, зокрема альтернативних та відновлювальних джерел енергії.

Розділ «Енергоефективність» є складовою проектної документації, в якому висвітлюються та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11. Даний розділ виконується згідно з ДСТУ Б А.2.2-8.

Як правило до розділу «Енергоефективність» додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31. Що є особливо актуальну в світлі прийняття Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

Розділ «Енергоефективність» повинен входити до складу проектів житлових будинків згідно з ДБН В.2.2-15 та громадських будинків згідно з  ДБН В.2.2-9. У розділі повинні бути узагальнені рішення окремих частин проекту щодо дотримання вимог з енергоефективності, вжиття заходів ефективного використання енергії, виконання основної вимоги "економії енергії" згідно з ДБН В.1.2-11, визначення класу енергетичної ефективності будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5. Розділ повинен містити узагальнені показники енергоефективності, що мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.

Структурними елементами розділу «Енергоефективність» повинні бути:

• пояснювальна записка з результатами розрахунків теплотехнічних показників огороджу вальних конструкцій згідно з вимогами ДБН В.2.6-31 (розрахунок опору теплопередачі, тепло стійкості, повітропроникності, вологісного режиму огороджувальних конструкцій);
• розрахунок тепловтрат будинку на опалення згідно з ДБН В.2.6-31;
• посилання на розділ проектної документації з проектування раціональної площі світлопрозорих конструкцій згідно з ДБН В.2.5-28. У разі значного перевищення нормативне необхідної площі світлових прорізів – обґрунтування доцільності;
• показники енергетичної ефективності інженерних систем та обладнання будинку згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та інших чинних нормативних документів тощо;
• енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5;
• аналіз енергоефективності використання інсоляції.

Пояснювальна записка до розділу «Енергоефективність» повинна містити:

1.      Загальну характеристику проектного рішення будинку;

2.      Стислу інформацію про весь комплекс прийнятих проектних рішень, що спрямовані на забезпечення ефективного використання енергії інженерними системами будинку:

• оптимізація об'ємно-планувальних рішень, що одночасно забезпечують зниження тепловитрат через теплоізоляційну оболонку та теплові надходження від сонячної радіації;
• відомості про проектні рішення зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку, а також відомості про матеріали утеплення для конструкцій із фасадною теплоізоляцією (тип, марка матеріалу утеплення, його товщина та густина);
• відомості про застосування сонцезахисних пристроїв для запобігання надходженню надмірної сонячної радіації всередину приміщень у теплий період року;
• впровадження заходів з енергоефективності інженерних систем будинку (опалення, вентиляція, кондиціонування, гарячого водопостачання, освітлення – для кожної системи окремо);
• наявність будинкового та поквартирного обліку споживання енергоресурсів;
• використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії, включаючи сонячну радіацію тощо, а також акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання;
• технічне та економічне обґрунтування приєднання систем теплоспоживання будівлі до місцевої котельної або до газового теплогенератора, а також технічне та економічне обґрунтування електроопалення, якщо застосовується електроенергія від непоновлюваних джерел енергії;

3.      Розрахункові кліматичні параметри та об'ємно-планувальні характеристики будинку;

4.      Розрахунок теплотехнічних показників зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку;

5.      Розрахунок енергетичних показників будинку;

6.      Відомості про встановлений за результатами розрахунків клас енергетичної ефективності будинку;

7.      Термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки будинку та її елементів;

8.      Посилання на протоколи випробувань, що підтверджують прийняті теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій та термін їх ефективної експлуатації, а також посилання на протоколи випробувань із визначення пожежно-технічних показників конструкцій та матеріалів згідно з ДБН В.1.1-7;

9.      Висновок про відповідність проектного рішення будинку вимогам "Завдання на проектування" (у частині забезпечення енергоефективності) та вимогам ДБН В.1.2-11, ДБН В.2.6-31 щодо забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на опалення, нормативних санітарногігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій при експлуатації будинку.

Розділ «Енергоефективність» складають під час розроблення проектів та прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчика на стадіях "Проект" (П) або "Робочий проект" (РП) у залежності від категорії складності будинку згідно з ДБН А.2.2-3.

Розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС) розробляється у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне  переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення. Основні вимоги до складу й змісту матеріалів даного розділу наведено в ДБН А.2.2-

Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

Основними завданнями ОВНС є:

• загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
• розгляд і оцінка екологічних, соціальних і  техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;   визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон  впливів  планованої  діяльності  на  навколишнє  середовище  за  варіантами  розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох)  визначення  масштабів  та  рівнів  впливів  планованої  діяльності  на  навколишнє середовище;
• прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
• визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;
• визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;
• складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

Розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи:

• підстави для проведення ОВНС;
• фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта проектування;
• загальна характеристика об'єкта проектування;
• оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище;
• оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище;
• оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;
• комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища і його безпеки;
• оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва;
• заява про екологічні наслідки діяльності.

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі його компоненти:

• клімат і мікроклімат;
• повітряне середовище;
• геологічне середовище;
• водне середовище;
• ґрунти;
• рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.

Розглядаються тільки ті компоненти та об'єкти навколишнього природного середовища, на які впливає планована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Серед чинників впливу на навколишнє середовище слід розглядати просторові, енергетичні, хімічні, фізичні та ін. Додатково розглядаються впливи, пов'язані з надзвичайними ситуаціями такими, як природно-осередкові захворювання, геохімічні аномалії, стихійні нещастя, аварії та ін.

Розділ ОВНС виконується в складі матеріалів розділу проекту організації будівництва (ПОБ) і включає заходи щодо:

• захисту повітряного середовища та боротьби з шумом і іншими негативними фізичними впливами;
• охорони поверхневих і підземних вод;
• охорони грунту;
• охорони рослинного і тваринного світу, заповідних об'єктів;
• охорони умов життєдіяльності людини;
• охорони пам'яток історії і культури;
• охорони оточуючих об'єктів техногенного середовища.